Киконго
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Киконго

Киконго, конго, мова народу баконго . Офіційна мова Республіки Заїр, поширений також в Народній Республіці Конго і в Анголі. Число тих, що говорять близько 3,3 млн. чоловік (1970, оцінка). Відноситься до сім'ї мов банту. До. розпадається на 2 гілці: південну (кишиконго і киконго) і північну (каконго з діалектами йомбе і вили). У мові До. є елементи гармонії голосних, тони, що виконують смислоразлічительниє функції. Граматична структура характеризується присутністю согласовательних класів (15 класів), показники яких — одинскладові префікси. Мові До. властива розвинена система деріватівних суффіксних форм дієслова. Порядок слів: суб'єкт — предикат — об'єкт.

  Літ.: Doke С. М., Bantu. Modern grammatical, phonetical and lexicographical studies since 1860, L., 1945; Laman K. E., Dictionnaire kikongo-français, Brux., 1936; Dereau L., Course de Kikongo, Namur, 1955.