Кивти, залишки прибалтійсько-фінського поселення 3—6 вв.(століття) на північному березі озера Цирмас, в Лудзенськом районі Латвійської РСР. Досліджувалися радянським археологом Е. Д. Шноре. У культурному шарі (потужністю до 1,2 м-код ) розкриті залишки жител — поглиблених в землю і наземних, з вогнищами. Основними заняттями жителів До. були землеробство і скотарство, підсобними — охота і рибальство; на поселенні вироблялася також обробка заліза і бронзи. Знахідки великої кількості так званої текстильної кераміки свідчать про жваві зв'язки з племенами дьяковськой культури . В 8—12 вв.(століття) на місці поселення існував грунтовий могильник латгалов (досліджено 175 поховань).
Літ.: Шноре Е., Цимермане І., Поселення і могильник в Кивти (Східна Латвія), в збірці: Від епохи бронзи до раннього феодалізму, Тал., 1966.
