Кемень (Kemény) Жігмонд (12.6.1814, с. Альвінц, — 22.12.1875, с. Пустакамараш), барон, угорський письменник. Вивчав право в Будапешті. Перед Революцією 1848 належав до антігабсбургськой опозиції; у 1848 депутат Національних зборів. У 1855—69 редагував ліберальну газету «Пешті напло» («Pesti Napló»). Писав соціально-побутові («Муж і дружина», 1852) і, головним чином, історичні романи: «Вдова і її дочка» (1855—57) «Фанатики» (1858— 1859), «Суворий час» (1862). У їх трагічно заплутаних психологічних ситуаціях, фаталістічеськи забарвленому стоїцизмі знайшли відгомін поразка Революції 1848, історична неспроможність дворянського лібералізму.
Соч.: Naplója, Buk, 1966.
Літ.: A magyar irodalom története, 4 köt., Bdpst, 1965.
