Кельт (від позднелатінського celtis — долото), древнє рубаюче знаряддя — особливий вигляд бронзової сокири або тесла, що застосовувалося при обробці дерева і при земляних роботах. Для До. характерна втулка, розташована перпендикулярно лезу, в неї вставлялася колінчаста рукоять. У 2-м-коді і 1-м-коді тисячолітті до н.е.(наша ера) До. був широко поширений у всіх країнах Європи. На території СРСР особливо багато До. епохи бронзи і раннього заліза знаходять в нізовьях Дніпра, на середній Волзі, в Прікамье і Сибіру (у районі сучасного Красноярська і Мінусинська).
