Кельзен (Kelsen) Ханс (р. 11.10.1881, Прага), австрійський юрист. Професор Віденського (1917—29), Кельнського (1929—33) і Женевського (1933—40) університетів. У 1940 емігрував в США, з 1942 професор Каліфорнійського університету. Один із засновників так званої нормативістської школи права (інколи іменується «віденською школою» і чистим вченням про право»). До. вважає, що юридична наука повністю повинна відмовитися від вивчення права в його соціально-економічній обумовленості, від політичних, етичних, історичних і інших «метаюрідічеських» цілей і оцінок права, а вивчати його в «чистому» вигляді, лише власне правову форму. У іншому випадку, за твердженням До., наука права втрачає об'єктивний характер і перетворюється на ідеологію. До. — один з перших творців широко поширеного в буржуазній науці гасла «дєїдеологизациі науки». Для методологічного обгрунтування «чистого» підходу до права До. використовував неокантіанськоє зіставлення «належного» і «сущого» як явищ, лежачих нібито в різній і недотичній плоскості; норма права, встановлюючи належну поведінку, незалежна, по До., від світу сущого і може бути виведена лише з іншої, ширшої норми. До. констатує замкнуту ієрархічну систему правових норм на чолі з якимсь презюмірованним першоджерелом — гіпотетичною «основною нормою». З цієї конструкції виводиться активно використовувана в буржуазній науці міжнародного права ідея примату міжнародного права над внутрідержавним, пов'язана із запереченням принципу суверенітету. До. розглядає державу не як правотворчу силу, а як щось похідне від права — «персоніфікацію правопорядку». В цілому учення До. відобразило прагнення буржуазної юриспруденції періоду загальної кризи капіталізму піти від протиріч капіталістичної дійсності, що загострилися, змалювати норми буржуазного права як само собою зрозумілі логічні імперативи. У 50-і рр. До. написав декілька робіт, присвячених марксистській теорії права, в яких соціалістична правова теорія і практика розглядаються з позицій активного антикомунізму.
Соч.: Hauptprobleme der Staatsrechtslehre, 2 Aufl., Tübingen, 1923; Reine Rechts-lehre, Lpz., 1934; General theory of law and state, Camb. (Mass.), 1945; The law of the United Nations, L., 1951; The Communist theory of law, N. Y., 1955; Reine Rechtslehre W., 1967.
Літ.: Сайдлер Р. Л., Юридичні доктрини імперіалізму, пер.(переведення) з польськ.(польський), М., 1959, с. 75—103; Wróblevski J., Krytyka normatywistycznej teorii prawa i panstwa H. Kelsene, Warsz., 1955; Попів П., Критика на с'временнія буржоазен правен норматівіз'м, Софія, 1964.
