Кекилов Аман (народився 9.5.1912, аул Кеши, нині Ашхабадського району), туркменський радянський поет і літературознавець, академік АН(Академія наук) Туркменською РСР (1969), народний письменник Туркменській РСР (1967), заслуженого на діяча науки Туркменської РСР (1972). Член КПРС з 1951. Народився в сім'ї селянина-бідняка. Вчився в інституті історії, філософії і літератури в Москві (1935—39). Друкуватися почав в 1927. Автор поем «Вперед» (1935), «Остання зустріч» (1940), «Любов» (кн. 1—2, 1947—57), в яких відбита історія туркменського народу за радянських часів. Автор тексту (1946) Державного гімну Туркменської РСР. У статтях «Про мову художнього твору» (1942), «Про форму і вміст художнього твору» (1947), в книзі «Теорія літератури» (3 видавництва, 1961), в монографії «Молланепес» (1957) і ін. До. звертається до загальнолітературних проблем, розкриває завдання туркменської літератури, аналізує конкретні художні твори. У 1970 опублікував 1-й том 3-млосного дослідження «Мистецтво слова». Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Літ.: Аширов Н., Аман Кекилов, Ашгабад, 1947; Чариєв Н., Бейік Ватанчилик урши йилларинда Аман Кекиловиц дередюкиліги, «Тр. Ін-та мови і літ-ри АН(Академія наук) Туркменською РСР», 1959, ст 3.
