Кедрін Дмитро Борисович [22.1(4.2) .1907, Богодуховський копальня, нині селище Щегловка, Донбас, — 18.9.1945, селище Тарасовка під Москвою], російський радянський поет. Почав друкуватися в 1924. Перша поетична збірка — «Свідки» (1940). Вірші До., звернені до сучасності («Лялька», 1932, «Поєдинок», 1933), історії (балада «Архітектори», 1938, «Пісня про Олену Старіцу», 1939, поема «Кінь», 1940), природи, пройняті глибокою ліричною інтонацією, національним історичним колоритом. У роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 До. створює вірші про Батьківщину, що йде до перемоги крізь важкі випробування. Віршована драма «Рембрандт» (1940) — одне з кращих проїзв.(твір) До.
Соч.: Вибране. [Предісл. Л. Озерова], М., 1957; Краса, М., 1965.
Літ.: Широков С., Дмитро Кедрін. Крітіко-біографічній нарис, Дніпропетровськ, 1961; Тартаковський П., Дмитро Кедрін. Життя і творчість, М., 1963.
