Качура Яків Демьяновіч [28.10(9.11) .1897, с. Юрковка, нині Тульчинського району Вінницької області, — 1943], український радянський письменник. Учасник 1-ою світовою і Великою Вітчизняною воєн. У 1925 закінчив Київський інститут народної освіти. Був сільським вчителем. Друкуватися почав в 1923. У 1925 вийшла збірка розповідей «Історія одного колективу», в 1927 — збірка «Без хліба», потім проблемні романи «Порушена присяга» (1928), «Чад» (1928) — про події Громадянської війни, «Ольга» (1931) — про життя гірників. Історична повість «Іван Богун» (1940, русявий.(російський) пер.(переведення) 1941) присвячена подіям визвольної війни українського народу 1648—54. Збірка «Щастя» (1940) малює життя колгоспного села. У травні 1942 попав в полон, загинув у фашистському концтаборі.
Соч.: Вібранi твори, т. 1—2, До., 1958.
Літ.: Історія української радянської літератури До., 1965; Буряк Би. С., Якiв Качура. Жіття i творчicть, До., 1962.
