Кафенгауз Бернгард Борисович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Кафенгауз Бернгард Борисович

Кафенгауз Бернгард (Борис) Борисович [1(13) .7.1894, р. Проськуров, нині р. Хмельницький, — 27.6.1969, Москва], радянський історик, доктор історичних наук (1947), професор історичного факультету МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (з 1948). Закінчив історико-філологічний факультет Московського університету (1920). Займався науковою і педагогічною діяльністю. У 1940—65 старший науковий співробітник інституту історії АН(Академія наук) СРСР. Фахівець з історії Росії 12—19 вв.(століття) Брав участь в колективних працях («Історія СРСР з прадавніх часів до наших днів», «Нариси історії СРСР», «Історія Москви», «Усесвітня історія»). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

  Соч.: Північна війна і Ніштадтський світ (1700—1721), М. — Л., 1944; Історія господарства Демідових в XVIII—XIX вв.(століття) Досвід дослідження по історії уральської металургії, т. 1, М. — Л., 1949; І. Т. Палиць. Життя і діяльність, 2 видавництва, М., 1951; Нариси внутрішнього ринку Росії першої половини XVIII ст (По матеріалах внутрішніх митниць), М., 1958; Древній Псков. Нариси по історії феодальної республіки, М., 1969.

  Літ.: Павленко Н. І., Творча дорога Б. Б. Кафенгауза, в збірці; Абсолютизм в Росії (XVII—XVIII вв.(століття)), М., 1964; Черепнін Л. Ст, Б. Б. Кафенгауз — історик і істочниковед, в кн.: Археографіч. щорічник за 1970, М., 1971.