Кафедра (греч. kathédra, буквально — сидіння, стілець), 1) у Древній Греції і Римі — місце для виступів риторів, філософів. 2) У християнській церкві — піднесення, з якого виголошуються проповіді. Багато До. багато прикрашалися різьбленням, статуями, рельєфами (наприклад, До. баптістерія в Пізе, 1260, роботи Никколо Пізано; До. собору св. Петра в Римі, 1657—66, роботи Л. Берніні). 3) Крісло єпископа (архієрея) при богослужінні, в переносному значенні — єпархія (єпископський округ). 4) У учбових закладах, лекторіях, актових залах — місце для викладача, доповідача. 5) До. у вузі (факультеті) — основний учбово-науковий підрозділ, що здійснює учбову, методичну і науково-дослідну роботу по одній або декількох родинних дисциплінах, виховну роботу серед студентів, а також підготовку науково-педагогічних кадрів, підвищення кваліфікації фахівців. До. очолює, як правило професор, доктор наук. У склад До. входять професори, доценти, асистенти, старші викладачі, старші і молодші наукові співробітники, аспіранти і ін. До. має свої учбові лабораторії і кабінети. На До. покладаються проведення лекцій, лабораторних, практичних, семінарських і ін. видів учбових занять, керівництво учбовою і виробничою практикою, дослідницькими роботами, курсовими і дипломними проектами (роботами), проведення курсових іспитів і заліків і ін. Розрізняють До. загальноінститутські (загальноуніверситетські) по загальнонаукових дисциплінах, що вивчаються на всіх або більшості факультетів вузу, і факультетські — по спеціальних дисциплінах, що викладаються на даному факультеті.