Каушутов Ата (15.7.1903, с. Безмєїн, нині р. Безмєїн Ашхабадського району, — 15.11.1953, ашхабад), туркменський радянський письменник. Один з тих, що зачинають туркменської прози і драматургії. Друкувався з 1925. Вчився в Комуністичному університеті трудящих Сходу в Москві. Починав літературну діяльність як поет і драматург. Його драма «Джума» (1939), повести «Останній старшина» і «Туркменські коні» (обидві 1951) з'явилися значним вкладом в туркменську радянську літературу. Роман «Мехрі і Вепа» (1946) написаний про події Великої Вітчизняної війни 1941—45; роман «В підніжжя Копет-Дага» (1947—49) присвячений боротьбі між новим і старим в туркменському аулі. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Есерлер, т. 1—3, Ашгабат, 1956—57; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Внук Мергена. Роман, Аш., 1965; Останній старшина. Розповіді, М., 1966.
Літ.: Аборськи1 А., Ата Каушутов, Аш., 1965; Дурдиєв Т., Ата Говшудовин, романи, Ашгабат, 1962.
