Касальс, Казальс (Casals) Пабло (р. 29.12.1876, Вендрель, поблизу Барселони), іспанський віолончеліст, диригент, композитор і музично-суспільний діяч. Учень Х. Гарсиа (віолончель), Т. Бретона і Х. Монастеріо (композиція). Дебютував як соліст-віртуоз в Парижі в 1899. З 1901 з тріумфом концертував в багатьох країнах світу, в Росії — в 1905—13 (як соліст і в ансамблі з С. Ст Рахманіновим, А. І. Зілоті, А. Б. Гольденвейзером); А. До. Глазунов присвятив До. концерт-баладу. Грав в тріо з А. Корто і Ж. Тібо. Концертна діяльність До. продовжувалася близько 75 років і склала цілу епоху в мистецтві віолончельної гри. Його виконавському стилю властиві глибока змістовність, поєднання емоційності з вдумливістю, виразність і благородство фразування, блискуча віртуозність. Особливо прославився сучасною інтерпретацією творів І. С. Баха. До. — автор симфонічних поем камерно-інструментальних вигадувань, у тому числі для ансамблю віолончелей, для віолончелі і для скрипки з фортепіано, ораторії.
В 1920 організував в Барселоні симфонічний оркестр і в 1924 — Робоче музичне суспільство, керував ними до 1936. У 1939 був вимушений покинути батьківщину, оселився в р. Прад (Франц. Піренєї), де з 1950 проводилися фестивалі імені До. (серед тих, що виступали — Д. Ф. Ойстрах і ін. сов.(радянський) музиканти). Живе в Пуерто-Ріко де також влаштовуються щорічні фестивалі імені До. З 1957 проводяться конкурси віолончелістів ім. До. у різних країнах (перший — в Парижі). Проявив себе як антифашист, борець за мир.
Літ.: Гинзбург Л., Пабло Казальс, 2 видавництва, М., 1966.
