Карти промисловості, відображують розміщення і розвиток промислового виробництва. Різні характеристики промислового виробництва (рівень розвитку, спеціалізація, потужність устаткування, число зайнятих, об'єм валової продукції в ціннісному або натуральному вираженні, основні фонди, зростання виробництва, економічні зв'язки і ін.) показуються на До. п. по окремих підприємствах, населених пунктах, промисловим вузлам або територіальним одиницям (країнам, регіонам). При складанні До. п. застосовується в основному спосіб (див. Картографічні способи зображення ) значка, а також картограми,картодіаграми, ареали. За змістом виділяються До. п. загальнопромислові і галузеві, такі, що підрозділяються на карти енергетики, гірничодобувної і оброблювальної промисловості, які, у свою чергу, підрозділяються на вузькогалузеві карти окремих галузей промислового виробництва. На До. п. може бути показане існуюче і проектоване розміщення промисловості, а також відображують характеристики, істотно впливаючі па визначення її подальшого розвитку (транспорт, сировинні і паливні ресурси і ін.). До. п. використовуються при вивченні закономірностей того, що існує розміщення промисловості, при поточному і перспективному планеруванні, оперативному керівництві галузями народного господарства, науковому прогнозуванні і так далі (науково-довідкові До. п., До. п. для планерування, оперативно-господарські, варіантні, оцінно-прогнозні і ін.).
В середині 19 ст були видані До. п. Європейській Росії (1842) і господарсько-статистичний атлас Європейської Росії (1851).
В роки Радянської влади були створені: карти промисловості СРСР (1927, 1929), Атлас промисловості СРСР (1929—1931), Атлас промисловості СРСР на початок 2-ої п'ятирічки (1934) і ін.
Велике число сучасних карт промисловості міститься в нових радянських і зарубіжних атласах (регіональні комплексні атласи СРСР, регіональні Атласи планерування ФРН(Федеральна Республіка Німеччини) і ін.).
Вдосконалення До. п. йде в напрямі збагачення їх вмісту, відображення багатообразних взаїмозавісимостей виробничо-територіальних комплексів, вживання на До. п. техніко-економічних показників (фондовіддачі, рівня концентрації і ін.).
Літ.: Баранський Н. Н., Преображенський А. І., Економічна картографія, М., 1962; Картографічне забезпечення планів розвитку народного господарства, Іркутськ, 1968; Нове в тематиці, вмісті і методах складання економічних карт, М., 1970; Оцінне картографування природи, населення і господарства, М., 1971.
