Каррільо (Carrillo) Сантьяго (р. 18.1.1915, Хихон, провінція Астурія), діяч іспанського і міжнародного робочого руху. З робочої сім'ї. У 1928 вступив у Федерацію соціалістичної молоді (ФСМ). Одночасно почав працювати учнем в друкарні газети «Сосиаліста» («El Socialista»); надалі став співробітником редакції. У 1930 був вибраний в комітет мадридської організації ФСМ. У 1932—1936 член Виконкому ФСМ. У 1932—34 директор центрального органу ФСМ «Реновасьон» («Renovacion»). У 1934—36 генеральний секретар ФСМ. Під час озброєного повстання в жовтні 1934 входив в Революційний комітет, за участь в якому був арештований. Активно брав участь в створенні Об'єднаного союзу соціалістичної молоді Іспанії (квітень 1936), до якого увійшла комуністична і соціалістична молодь. Був вибраний генеральним секретарем цієї організації. У 1936 вступив в Комуністичну партію Іспанії (КПІ). У час національно-революційної війни іспанського народу проти італо-німецьких інтервентів і фашистських бунтівників (1936—39) входив до складу Хунти оборони Мадрида. Після поразки Іспанська республіки емігрував. З березня 1937 член ЦК КПІ, в 1937—45 кандидат в член Політбюро, з 1945 член Політбюро (з 1960 — Виконкому). У 1940 був секретарем Комуністичного інтернаціоналу молоді. З 1954 член секретаріату ЦК КПІ, з 1960 генеральний секретар КПІ.
