Карпінський В'ячеслав Олексійович (16.1.1880, Пенза, — 20.3.1965, Москва), діяч революційного руху в Росії, публіцист, доктор економічних наук, Герою Соціалістичного Труда (1962). Член Комуністичної партії з 1898. Народився в сім'ї чиновника. За участь в революційному русі був виключений з Харківського університету. Один з організаторів (в кінці 1902) «Союзу боротьби за звільнення робочого класу» в Харкові. Піддавався репресіям. У 1904 емігрував. У Женеві під керівництвом В. І. Леніна працював в газеті «Вперед» і «Пролетар»; співробітничав в «Правді». У роки 1-ої світової війни 1914—18 налагодив видання газети «Соціал-демократ». Виконував ряд завдань Ст І. Леніна. Повернувшись в 1917 до Росії, працював в газеті «Сільська правда», завідував агітаційно-інструкторським відділом ВЦИК. Під час Громадянської війни 1918—20 на агітаційному пароплаві «Червона зірка» редагував газету «Червона зірка». З 1918 редактор газети «Біднота», в 1918—1927 член редколегії «Правди», член редакцій ряду газет і журналів. У 1936—37 працював в апараті ЦК ВКП (б). З 1937 на науковій і літературній пропагандистській роботі. Делегат 8-го, 16-го, 22-го з'їздів партії. Обирався член ВЦИК. В. І. Ленін написав До. понад 100 листів. Автор книг, брошур, статей про Ст І. Леніне, історії Комуністичної партії і Радянської держави. Нагороджений 3 орденами Леніна.
