Карпентьер (Carpentier) Алехо (р. 26.12.1904, Гавана), кубинський письменник. Почавши в 20-і рр. літературну діяльність, належав до «групи меншості» (див. Куба, розділ Література), редагував прогресивний журнал «Ревіста де авансі» («Revista de avance»). У 1928—39 жив в еміграції в Парижі, в 1945—59 у Венесуелі. Після перемоги революції 1959 активно бере участь в суспільному і культурному життю Куби. Його рання творчість пов'язана з так званим афрокубізмом — літературним рухом, послідовники якого звернули увагу на подвійні (європейські і африканські) витоки кубинської культури. У руслі афрокубізма виник перший роман До. «Екуе ямбу-про» (1933), в якому письменник в натуралістичній манері змалював релігійні обряди негрів. До. у своїй творчості починаючи з 40-х рр. зіставляє Латинську Америку і Західну Європу, відзначає загальні особливості історичного і культурного розвитку. Історична повість До. — «Царство земне» (1949, русявий.(російський) пер.(переведення) 1962) — про революцію на Гаїті в кінці 18 — початку 19 вв.(століття) і міфологічній стихії, властивій свідомості негрів. У романі До. «Втрачені сліди» (1953, русявий.(російський) пер.(переведення) 1964) До. доводить одночасне існування в Латинській Америці різних історичних епох. У багатоплановому історичному романі «Вік Освіти» (1962 русявий.(російський) пер.(переведення) 1968) До. ставить проблему специфіки історії розвитку Латинської Америки.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Музика Куби, М., 1962.
Літ.: Дашкевіч Ю., Алехо Карпентьер: романіст і його світ, «Іноземна література», 1970 № 7; Márques Rodríguez A., La obra narrativa de A. Carpentier [Caracas, 1970].
