Каронін С. (псевдонім; справжнє ім'я і прізвище Микола Елпідіфоровіч Петропавловський) [5(17) .10.1853, дер.(село) Вознесенськая, нині Оренбурзькою обл., — 12(24) .5.1892, Саратов], російський письменник. Вчився в духовній семінарії. У 70-х рр. брав участь в «ходінні в народ», піддавався репресіям. Вперше виступив у пресі з розповіддю «Безмовний» (1879). Ранній період його творчості (1879—1887) присвячений проблемам села; пізніше (1888—92) До. писав переважно про долі народницької інтелігенції. До. не ідеалізував громадський побут, бачив безперспективність ліберально-народницьких ілюзій, проте він вірив в етичну силу народу і міцність демократичних ідеалів передової інтелігенції. У кращій своїй повести «Від низу до верху» (1886) До. як позитивне явище показав відхід молодого селянина з села в місто, перетворення його в інтелігентного пролетаря.
Соч.: Розповіді т. 1—3, М., 1890—91; Соч. [Вступ. ст. А.Г. Цейтліна], М. — Л.,1932; Соч. [Вступ. ст. Р. П. Бердникова], т. 1—2, М., 1958.
Літ.: Плеханов Р. Ст, Наші белетристи-народники (С. Каронін), в його кн.: Література і естетика, т. 2, М., 1958; Гіркий М., Н. Е. Каронін-петропавловський, Собр. соч.(вигадування), т. 10, М., 1951; Еголін А. М., Каронін, в кн.: Історія російської літератури, т. 9, ч. 1, М. — Л., 1956; Фохт В. Р., С. Каронін, в кн.: Семідесятникі, М., 1935; Спасибенко А., Н. Е. Петропавловський-каронін, в його кн.: Письменники-народники, М., 1968.
