Карбів Іван Іванович [27.9(9.10) .1887, Крим, — 3.2.1964, Ленінград], радянський іраніст. Професор Ленінградського університету (до 1949). Дослідник таджицької і іранської мови горців Паміру. Автор робіт: «Матеріали і замітки по етнографії гірських таджиків. Долина Бартанга» (1917), «Вершикськоє прислівник канджутського мови» (1927); «Белуджськие казки» (ч. 1—2, 1932—49).
Соч.: До характеристики мунджанського мови Л., 1927; Орошорськие тексти і словник, в кн.: Памірська експедиція, 1928. Праці експедиції, ст 6 — Лінгвістика, Л., 1930; До вивчення белуджського мови і (фольклору «Записки Колегії сходознавців при Азіатському музеї АН(Академія наук) СРСР», 1930 № 5; Бартангськие і рушанськие тексти і словник, М-код — Л 1937; Шугнанськие тексти і словник, М. — Л., 1960.
