Карачев, місто, центр Карачевського району Брянської області РРФСР. Розташований на р. Снежеть (приплив Десни). Ж.-д. станція на лінії Брянськ — Орел, в 44 км. до Ю.-В.(південний схід) від Брянська. 16 тис. жителів (1970). До. вперше згадується в середині 12 ст З 1246 після навали татар До. — головне місто особливої долі, заснованої Мстиславом (сином князя Михайла Чернігівського). В кінці 15 ст До. відданий великому князеві литовському Олександром Сімеону Іоанновічу Можайському, який присягнув великому князеві московському Іоану III; був сторожовим містом Росії з боку Криму. Під час польсько-литовської інтервенції почала 17 ст зруйнований поляками. У 1708 До. приписаний до Київської губернії, в 1732 знаходився в Севськой провінції Білгородської губернії, з 1778 місто повіту Орловського наміснитцтва, з 1796 — тій же губернії. У ДО. — заводи: експериментально-механічний і автозапчастин; швацька фабрика пенькообрабативающая і харчова промисловість.
Літ.: Передельський Л. Д., Карачев. Історіко-економічній нарис, Тула. 1969.
