Каракурт (від тюрк.(тюркський) кара — чорний і курт — комаха) (Lathrodectes tredecimguttatus), отруйний павук. Забарвлення чорне, у самця і статевонезрілої самки на черевці червоні плями з білими облямівками. Довжина до 2 див. Поширений в Північній Африці, Західній Азії, Південній Європі; у СРСР — в пустелях і передгір'ях Середньої Азії і в степовій смузі від Молдавії ка Єнісею, а також на півдні України. Харчується головним чином комахами. На тваринах і людину саму не нападає; кусає, якщо його потривожать. Особливо отруйні укуси самки; вони викликають різку місцеву реакцію (гангренозний розпад тканин), інколи важке отруєння із смертельним результатом. На місці укусу — гострий біль, що розливається по всьому тілу; хворий стає неспокійним; характерні — холодний піт, синюшность шкіри, судоми, скрута дихання, парези, коматозний стан. Лікування: введення протівокаракуртової сироватки (30—70 мл підшкірно або внутрішньовенно), внутрішньовенне вливання 10 мл 10%-ного розчину сульфату магнію, а також знеболюючих і сердечних засобів (новокаїн, промедол, камфара, строфантин і ін.).
По ділянках пасовищ, де зустрічаються До., рекомендується проганяти овець; вони найменш чутливі до укусів павуків і затоптують їх. Лише після цього можна випасать тут верблюжий, коней і велику рогату худобу.
