Караджіч Вук Стефанович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Караджіч Вук Стефанович

Караджіч (Караџіћ) Вук Стефанович (26.10.1787, Тржіч, — 26.1.1864, Відень), сербський філолог, історик, фольклорист, діяч сербського національного відродження. Син селянина. Брав участь в Першому сербському повстанні 1804—13. Здійснив реформу сербської літературної мови на основі народної мови, склав його граматику і словник. Результатом зусиль До. був договір між сербами і хорватами (1850) про єдину літературну мову і єдині принципи правописи. Виходячи і об'їздивши багато областей Сербії, Воєводіни, Чорногорії, Далмациі, До. зібрав і опублікував коштовні історичні і етнографічні матеріали, а також величезну кількість творів сербської усної словесності (збірки «Сербські народні казки», 1821, «Сербські народні пісні», книги 1—4, 1823—33, і ін.). Зіграв видну роль у формуванні романтизму в сербській літературі. Діяльність До. високо цінували Я. Грімм, І. Ст Гете, А. Міцкевич, росіяни письменники і учені — Н. М. Карамзін, А. X. Востоков, І. І. Срезневський і ін. До. був член-кореспондент Петербурзької АН(Академія наук) (1851).

загрузка...

 

  Соч .: [Спіси, књ. 1—3], Новини-сад, 1960; Етнографськи спіси. — Про Црноj Гори, Београд, 1969; Історіjськи спіси, Београд, 1969.

  Літ.: Кулаковський П. А., Ст Караджіч, його діяльність і значення в сербській літературі, М., 1882; Поповіћ М., Ст Караџіћ, Београд, 1964; Архивська rpaћа про Вуку Караџіћв. 1813—1864, Београд, 1970.