Капієв Еффенді Мансуровіч [28.2(13.3) .1909, с. Кумух, нині Лакського району Дагестанської АССР, — 27.1.1944, П'ятигорськ], дагестанський радянський письменник. За національністю лак, писав російською мовою. До. належать переклади російською мовою віршів Сулеймана Стальського і пісень народів Кавказу. Його збірки зразків гористого епосу і лірики «Пісні горців» (1939) і «Різьблення по каменю» (1940) вийшли в Москві. Широку популярність здобув цикл новел «Поет» (1940, видавництво 1944), об'єднаних центру узагальненим чином народного поета Сулеймана. «Поет» переведений на багато мов народів СРСР і на іноземні мови. До. належать «Фронтові нариси» (1942—43, видавництво 1944), «записники» («Дагестанський зошит», 1934—40, «Фронтовий щоденник», 1941—1944). Твори До. пройняті сов.(радянський) патріотизмом, ідеями дружби народів, гострим відчуттям сучасності.
Соч.: Вибране. [Вступить, ст. Н. Тіхонова], М., 1959; Вибране [Прімеч. Н. Ст Капієвой, вступ. ст. І. Крамова].
Літ.: Нариси дагестанської радянської літератури, Махачкала, 1957; Султанів До., Поети Дагестана, Махачкала, 1959; Крамов І., Еффенді Капієв, М., 1964; Капієва Н. Ст Життя, прожите начисто. Про творчість Еффенді Капієва, М., 1969.
