Капутікян Сильва Барунаковна
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Капутікян Сильва Барунаковна

Капутікян Сильва (Сирвард) Барунаковна (р. 5.1.1919, Єреван), вірменська радянська поетеса, заслуженого на діяча культури Вірменської РСР (1970). Член КПРС з 1945. У 1941 закінчила філологічний факультет Єреванського університету. Друкується з 1933. Перша книга віршів «В ці дні» вийшла в 1945. Автор збірок: «Вірші» (1947, русявий.(російський) пер.(переведення)), «На березі Занги» (1947), «Мої рідні» (1951, русявий.(російський) пер.(переведення) 1951 Державна премія СРСР, 1952), «Щасливої дороги» (русявий. пер.(переведення) 1954), «Відверта бесіда» (1955), «Роздуми на півдорозі» (1960, русявий.(російський) пер.(переведення) 1962) і ін. Основний вміст глибокий емоційній поезії До. — радість відродженого народу, нове життя Радянської Вірменії, проблеми зв'язку мистецтва з дійсністю, світ відчуттів і думок сучасника. Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.

  Соч.: У русявий.(російський) пер: Моя сторінка. [Вступ. ст. Ю. Суровцева], М., 1970; Каравани ще в дорозі, Ер., 1970.

  Літ.: Історія вірменської радянської літератури, М., 1966.

Ар. Грігорян