Камбуджадеша, феодальна кхмерська держава (9—13 вв.(століття)) з центром Яшод-харапура (нині руїни в Ангкоре ), на території сучасної Камбоджі, частково Лаосу, Таїланду, В'єтнаму і Бірми. У історичній літературі відома як Ангкорськая Камбоджа. Виникнення До. завершило процес об'єднання населених кхмерами і родинними їм монамі земель, на яких ще в старовині існувала древнекхмерськая імперія Фунань (1—6 вв.(століття)) і пізніші кхмерські держави Ченла Землі і Ченла Води (7—8 вв.(століття)). Протягом 9—12 вв.(століття) феодальна імперія До. включила території, населені кхмерами, і інші райони, де жили тьями, мони і ін. Засновник королівської династії До. — Джайяварман II (правив приблизно в 802—850). У ДО. отримала великий розвиток державна власність на землю (у значній частині — у формі землеволодіння державних храмів), для неї була також характерна виключно висока міра концентрації влади в руках монарха, що обожнював. У центральних районах До. (до С. від озера Тонлесап) велося інтенсивне іригаційне будівництво. У 12—13 вв.(століття) тут були споруджені величні храми (Ангкор-ваті, Ангкор-Тхом і ін.), що утворили всесвітньо відомий архітектурний ансамбль Ангкор. У 12 — початку 13 вв.(століття), особливо при Сурьявармане II (правив в 1113—50) і Джайявармане VII, До. вела багаточисельні завойовні війни і досягла найбільших розмірів. У 13 ст королівська влада поступово ослабіла. Загострилася класова боротьба, що набула форми селянських повстань. Імперія втратила некхмерські області і розпалася до кінця 13 ст Назва «До.» залишалося тривалий час офіційною назвою власної кхмерської держави.
