Кам'яновугільна смола, коксова смола, кам'яновугільний дьоготь, один з продуктів коксування кам'яного вугілля; в'язка чорна рідина з характерним фенольним запахом, щільність 1120—1250 кг/м ³ , вихід при коксуванні ~3% від маси вугілля. Спочатку (1-я половина 19 ст) До. с. була відходом газового виробництва. Згодом в ній були відкриті багато ароматичних вуглеводні і їх похідні, які з 2-ої половини 19 ст використовуються як сировина для синтезу фарбників, лікарських речовин і ін. продуктів.

  До. с. представляє складну суміш ароматичних, гетероциклічних з'єднань і їх похідних, що википають в широких межах температур (див. таблиці.). Склад До. с. різних заводів однотипний, він мало залежить від складу вугілля, в більшій міри від режиму коксування. З До. с. виділено більше 400 індивідуальних з'єднань, деякі з них виробляються в промисловому масштабі. Первинна переробка До. с. здійснюється на коксохімічних заводах. Смолу переганяють на установках, що включають трубчасту піч для нагріву і випару і колони ректифікацій для розділення відгону на фракції. З фракцій До. с. (див. таблиці.) індивідуальні речовини витягують або кристалізацією, або обробкою реактивами (наприклад розчином лугу при витяганні фенолів). Залишки після витягання є технічними маслами, вживаними як поглиначі бензолових продуктів з коксового газу, для консервації деревини, виробництва сажі і ін. цілей. Пек (залишок після розділення До. с. на фракції) використовують для виготовлення електродного коксу, покриттів. виробництво До. с. в СРСР безперервно зростає; по виробленню До. с. і облиште переробки СРСР займає 1-е місце в світі.

Склад кам'яновугільної смоли

  Літ.: Коляндр Л. Я., Уловлювання і переробка хімічних продуктів коксування, 2 видавництва, Хар., 1962; Літвіненко М. С., Носальовіч І. М., Хімічні продукти коксування для виробництва полімерних матеріалів, Хар., 1962.

  Д. Д. Зиков.