Кальвіно (Calvino) Італо (р. 15.10.1923, Сантьяго-де-лас-Вегас, Куба), італійський письменник. Учасник італійського Руху Опору в роки 2-ої світової війни 1939—45. Твори неореалістів До. — партизанська повість «Стежина до павукових гнізд» (1947) і збірка розповідей «Останнім прилітає ворон» (1949) — пройняті антифашистськими, демократичними ідеями. У 50-і рр. в творчості До. посилюється соціально-викривальна критика антигуманності сучасного капіталістичного суспільства (повести «Будівельна афера», 1957, русявий.(російський) пер.(переведення) 1965, «Хмара смогу», 1958, цикл сатиричних розповідей-притч про бідняка Марковальдо, 1953—56). До. — творець оригінального філософсько-алегоричного жанру прози, в якій він ставить гострі етичні проблеми сучасності: повести «Віконт, розрубаний надвоє» (1952), «Барон на дереві» (1957, русявий.(російський) пер.(переведення) 1965), «Неіснуючий лицар» (1959), сатіріко-фантастічні розповіді «Космікомічеськие історії» (1965, русявий.(російський) пер.(переведення) 1968) і ін. До. зібрав і обробив народні казки (збірка «Італійські казки», 1956, русявий.(російський) пер.(переведення) 1959).
Соч.: Ti con zero, Torino, 1967; II castello dei destini incrociati, Parma, 1970; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Кіт і поліцейський. Вибране, М., 1964; [Розповіді], у збірці: Італійська новела XX століття, М., 1969.
Літ.: Потапова З. М., Неореалізм в італійській літературі, М., 1961; Pescio Bottino G., Calvino, Firenze, 1967.
