Каландарішвілі (партійний псевдонім Нестор, Дідусь) Нестор Олександрович [26.6(8.7) .1876 (по ін. даним, 1874), село Шемокмеді, нині Махарадзевського району Грузинської РСР, — 6.3.1922, біля Якутська], один з керівників партизанського руху в Східному Сибіру під час Громадянської війни 1918—20. Вчився в Тбіліській вчительській семінарії. З 1903 в партії есерів. Брав участь в Гурійському селянському повстанні 1905—06, в 1907 був арештований і знаходився в ув'язненні в Сибіру до лютого 1917. У 1917 примикав до партії анархістів-комуністів, в 1921 вступив в Комуністичну партію. Брав участь у встановленні Сов. власті в Іркутську. У 1918 по вказівці Іркутського підпільного губкома РКП (б) створив партизанський загін, що діяв в Іркутській губернії проти Колчака, а потім боровся проти семеновщини (див. Семенова заколот ) в Забайкаллі. З кінця 1921 командувач військами Якутської області і Північного краю. У січні 1922 із загоном в 300 чіл. виїхав на ліквідацію білогвардійських банд. Попав в засідку і загинув в бою. Нагороджений орденом Червоного Прапора.
Літ.: Солодянкин А. Р., Комуністи Іркутська в боротьбі з колчаківщиною, Іркутськ, 1960.
