Каламіту
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Каламіту

Каламіту, середньовічна фортеця в Криму. Розташована на скелі в гирла р. Чорною, поблизу Севастополя. Як показали розкопки (1950), заснована в 5—6 вв.(століття) для захисту підступів до Херсонесу. Стіни були складені з крупних квадров. У 8—9 вв.(століття) у До. виник монастир, від якого збереглися комплекс печерних храмів в обриві скелі (базіліка, крещальня і ін.) і багаточисельні житлові приміщення (келії), розташовані в декілька ярусів. На початку 15 ст володарі кримського феодального князівства Феодоро на місці зруйнованої раннесредневекової фортеці побудували нову для захисту що належав їм тут порту, який протистояв генуезькій колонії Чембало (сучасна Балаклава). У 1475 До. була узята турками і названа Інкерман. Після Кючук-Кайнарджійського світу 1774 втратила значення і руйнувалася.

  Літ .: Бертье-Делагард А. Л., Залишки древніх споруд в околицях Севастополя і печерні міста Криму, в збірці: Зап. Одеського суспільства історії і старовин, т. 14, Од., 1886; Веймарн Ст, Археологiчнi роботі в районi Iнкермана, «Археологiчнi пам''ятки УРСР», 1963, т. 13.

  А. Л. Якобсон.