Казьмін Петро Михайлович [5(17) .10.1892, нині с. Третяки Борісоглебського району Воронежської області, — 30.6.1964, Москва], російський радянський фольклорист, народний артист СРСР (1961). У 1915 закінчив словесне відділення Ніжинського історико-філологічного інституту. У тому ж році захистив кандидатську дисертацію по русявий.(російський) пісенному фольклору. Викладав в музичних учбових закладах Сімферополя, з 1921 — Москви. З 1925 заступник керівника, з 1927 художній керівник (з 1932 спільно з В Р. Захаровим) Державного російського народного хору ім. М. Е. Пятніцкого. При його участі хор став однією з найбільших сов.(радянський) музичних колективів. До. пропагував російське хорове мистецтво; автор текстів пісень «Білим снігом», «Російська красуня», літературно-музичних композицій «Російське весілля», «За околицею», «Посиденьки», постановник побутових сцен, хороводів. Писав статті по питанням народного мистецтва. Укладач збірки «Спогаду про Ст Р. Захарове» (1967, спільно с В. Ст Хватовим). Державна премія СРСР (1952). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Соч.: Сторінки з життя М. Е. Пятніцкого, М., 1961.
