До. I Відновник (Odnowiciel) [25.7.1016 — 24.10 (або 28.11) .1058], князь з 1038 або 1039, з династії Пястов . Вступив на престол в умовах занепаду центральної влади і широкого антифеодального Селянського руху 1037—38, спираючись на допомогу німецького імператора Генріха III. Проводив політику об'єднання польських земель. За підтримки Київської Русі, з якою уклав союз (близько 1039), добився повернення (1047) Мазовії; у 1054 придбав Силезію. Сприяв зміцненню незалежною від вищого герм.(німецький) духівництва церковної ієрархії в Польщі.
До. II Справедливий (Sprawiedliwy) (1138 — 5.5.1194), князь з 1177.
До. Ill Великий (Wieiki) (30.4.1310, м. Коваль, нині Бидгощськоє воєводство, —5.11.1370, Краків), король з 1333, останній з династії Пястов. Видав Вісліцко-Петроковськие статути 1346—47, що відобразили створення в Польщі станової монархії. Заснував самостійні вищі суди «німецького права», заборонивши польським містам звертатися по юридичних питаннях за кордон. Провів грошову реформу (1337—46), яка привела до стабілізації цін і сприяла розвитку торгівлі. До. Ill припинив боротьбу з Тевтонським орденом ціною поступки останньому Східного Помор'я і добився повернення Польщі Куявії (1343). У 1349—52 завдяки допомозі Угорщині і Чехії захопив Галицьку Русь, а потім частину Волині. При До. Ill був відкритий Краківський університет (1364).
Літ.: Borawska D., Kryzys monarchii wczesnopiastowskiej w latach trzydziestych XI w., Warsz., 1964; Sieradzki J., Polska wieku XIV. Studium z czasów Kazimierza Wielkiego, Warsz., 1959.
