Казандзакис (Kazantzákes) Никос (18.2.1883, Іракліон, острів Крит, — 29.10.1957, Фрейбург, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини)), грецький письменник. Вивчав право в Афінському університеті і в Сорбонне. Перші твори До. — повість «Змія і лілія» (1906), п'єси «Світає» (пост. 1907), «Жертвопринесення» (1910). У 1925—29 тричі відвідав СРСР. Вітав Жовтневу революцію («Що я бачив в Росії», 1928; «Москва кликнула клич», на франц.(французький) мові 1931; на греч.(грецький) мові «Тода Раба», 1934). Драма «Никифор Фока» (1927), «Христос» (1928), «Одіссей» (1928), «Мелісса» (1939), «Юліан», «Будда» з трилогії «Прометей» (всі опубліковано після 1945), поема «Одіссея» (1938) критичні по відношенню до буржуазної моралі і песимістичні. У романах «Христа розпинають знов» (швед. видання 1950, греч.(грецький) видання 1954, русявий.(російський) пер.(переведення) 1962), «Остання спокуса» (греч. видання 1955) і «Капітан Міхаліс. Свобода або смерть» (1953) виражений протест проти буржуазних стосунків і релігійного святенництва. З 1947 До. жив у Франції і ФРН(Федеральна Республіка Німеччини). У 1964 М. Какояніс поставив фільм «Зорба, грек» по роману До. «Життя і справи Алексиев Зорбаса» (1946). У 1956 До. удостоєний Міжнародної премії Світу.
