Кагул, лівий приплив Дунаю. 21 липня (1 серпня) 1770 на До. в с. Вулканешті (нині Молдавською РСР) під час російсько-турецької війни 1768—74 сталася битва між 1-ою російською армією генерала П. А. Румянцева і головними силами турецької армії великого везіря Халіль-паші (за перебільшеними даними, 150 тис. чіл., 130—180 знарядь). Крім того, тилу російських військ загрожувала кіннота Кримських татар (до 80 тис. чіл.). Рум'янців, виділивши для прикриття тилу 11-тис.отряд, силами (27 тис. чіл., 118 знарядь), що залишилися, атакував тур.(турецький) позиції п'ятьма загонами (каре) з фронту, флангів і тилу і після наполегливого бою спонукав противника до втечі. 23 липня (3 серпня) залишки тур.(турецький) військ були наздогнані на переправі через Дунай в Картала і розсіяні; було захоплено 30 знарядь і обоз. Втрати турок — близько 20 тис. чіл. і близько 130 знарядь, росіяни — 1,5 тис. чіл. Битва при До. — повчальний приклад розгрому перевершуючих сил противника. У нім Рум'янців застосував передову маневрену тактику: настання окремими взаємодіючими загонами.
