Кавказький заповідник, розташований між рр. Сочі і Майкопом (Краснодарський край), в основному на північних (верхів'я рр. Велика Лаба і Біла), а також південних схилах Головного Кавказького хребта (верхів'я р. Мзимта, Сочі, Шаху). Площа 262,5 тис. га (1970). Створений в 1924 для охорони типових природних комплексів Північно-західного Кавказу. Переважають ялицеві ліси, що виростають на рівні від 1000 до 1900 м-код; на висотах 900—1200 м-коди широко поширені також букові ліси. Південні схили до 900 м-коди покриті дібровами з домішкою граба, груші, яблуні, аличі, польового і остролістного клена, липи, ясена. Верхній кордон лісового поясу представлений кріволесьем, до складу якого входять береза, горобина, високогірний клен, бук. На висотах 1900—2500 м-коду пишні субальпійські і нізкотравниє альпійські луги. Вище за 2800—2900 м-код, в субнівальному поясі, серед голих скель зустрічаються окремі трав'янисті рослини, ще вище, в нівальном поясі, гірські хребти покриті вічними снігами і льодами. З тварин особливо цікаві: тур, сарна, олень, кабан, ведмідь, лісова і кам'яна куниці, прометеєва полівка, кавказький тетерук, кавказький улар.
В До. з. ведеться робота по відновленню раніше винищених кавказьких зубрів. У 1940 сюди були завезені зубробізони — гібриди від схрещування зубра і бізона. Згодом шляхом заміни самців зубробізонів чистокровними зубрами було отримано стадо (понад 600 голів в 1970) зубрів з незначною домішкою крові бізона. У склад До. з. входить реліктовий тіссо-самшитовій гай (301 га, р. Хоста).
Літ.: Банників А. Р., Голгофськая До. Ю., Котів Ст А., Кавказький заповідник, М., 1967; Заповідники Радянського Союзу, під ред. А. Р. Банникова, М., 1969.
