Кабінетні землі, власність імператорського прізвища, що управлялася Кабінетом його імператорської величності, що входив в міністерство імператорського двору. До. з. були зосереджені на Алтаї (з 1747), в Забайкаллі (з 1786), в Польщі (Ловічськоє князівство — 3 повіти з декількома десятками маєтків). У Сибіру До. з. займали 67,8 млн. га. На До. з. вівся видобуток золота, срібла, свинцю, міді, були заводи по виплавці заліза, чавуну, стали. У 1796 до До. з. було приписано близько 70 тис. ревізських душ, ссильнокаторжан, найманих робітників. У 2-ій половині 18 ст гірські підприємства на До. з. досягли високого рівня розвитку. У 1-ій половині 19 ст вони не витримали конкуренції з капіталістичною промисловістю, що розвивалася, закривалися або здавалися в оренду. З 1861 адміністрація До. з. переходить до посиленої експлуатації лісів здачі земель в оренду. З 1865 було дозволено переселення на До. з., і до 1907 переселилося до 1 млн. селян. До. з. на Алтаї перед Жовтневою революцією давали щорік від 3 до 4 млн. крб. доходу. У 1917 До. з. були конфісковані Радянською владою.
Літ .: Агапова Т. І., Виникнення і розвиток кабінетного господарства на Алтаї в XVIII ст, в збірці: Сибір періоду феодалізму, ст 1, Новосиб., 1962; Карпенко З. Р., Гірська і металургійна промисловість Західного Сибіру в 1700—1860 рр., Новосиб., 1963.
