Йокаї (Jókai) Мор (18.2.1825, Комаром, — 5.5.1904, Будапешт), угорський письменник. Народився в сім'ї дрібномаєтного дворянина. Перший роман «Будні» (1846) написаний в традиціях романтизму, з яким зв'язана і подальша творчість Й. З 1847 редагував прогресивний журнал «Елеткепек» («életképek»). У 1848 з Ш. Петефі брав участь в революції, але незабаром перейшов на позиції примирення з Габсбургамі. У романах «Золоте століття Трансільванії» (1852), «Сини людини з кам'яним серцем» (1869, русявий.(російський) пер.(переведення) 1959, однойменний фільм, 1965) Й. оспівав національно-визвольну боротьбу. У романах «Угорський набоб» (1853, однойменний фільм, 1966), «Золтан Карпаті» (1854) і «Новий землевласник» (1863) відбилося захоплення Й. ідеєю поступових реформ. Письменник покладає надії на розвиток капіталістичної економіки — романи «Чорні алмази» (1870, русявий.(російський) пер.(переведення) 1882) «Золота людина» (1873, русявий.(російський) пер.(переведення) 1882). У пізній творчості Й. велике місце займають елементи розважальної, але роман «Узник Рабі» (1879) і повість «Жовта троянда» (1893, русявий.(російський) пер.(переведення) 1956) містять реалістичні межі.
Соч.: Válogatott művei, [1—32 köt.], Bdpst, 1954—62.
Літ.: Кланіцаї Т., Саудер Й., Сабольчи М., Коротка історія угорської літератури XI—XX ст, пер.(переведення) з венг.(угорський), Будапешт, 1962; Sőtér 1., Romantika és realizmus, Bdpst, 1956; Dely Zs., A fiatal Jókai nyelve és stilusa, Bdpst, 1969.
