Йенсен (Jensen) Йоханнес Вільгельм (20.1.1873, Фарсі, Ютландія, — 25.11. 1950, Копенгаген), данський письменник. Вивчав медицину, був журналістом. Перші романи Й. — «Данці» (1896) і «Ейнар Елькер» (1898). У збірках розповідей «Химерландськие історії» (1898—1910) Й. описав природу, побут жителів Північної Ютландії. Історичний роман «Падіння короля» (ч. 1—3, 1900—01) — про боротьбу данського селянства проти феодалів в середні віки. Й. виступав з проповіддю відродження так званої готичної раси (збірки нарисів «Готичний ренесанс», 1901, і ін.). Захоплення расово-біологічною теорією наклало відбиток на епопею «Довга дорога» (ч. 1—6, 1908—22; Нобелівська премія, 1944). У романах «Мадам д''Ора» (1904) і «Колесо» (1905) дані реалістичні картини життя капіталістичної Америки. Й. — автор збірок «Вірші» (1906), «Міфи» (1907—44), «Пори року» (1923), «Ютландський вітер» (1931). Для творчості Й. характерне поєднання реалізму з модерністськими тенденціями.
Соч.: Samlede skrifter, bd 1—8, Kbh., 1916; у русявий.(російський) пер.(переведення)— Собр. соч.(вигадування), т. 1—9, М., 1911—12.
Літ .; Gelsted О., Johannes Vilhelm Jensen, Kbh.,1938; Elbek J., J. V. Jensen [Kbh., 1966]; Nedergaard L., J. V. Jensen, Kbh., 1968.
