З, дев'ята буква російського алфавіту. По зображенню сходить до старослов'янської кирілловськой букви («земля»), запозиченої з грецького маюськульного листа 9—10 вв.(століття) У глаголиці їй відповідала буква . Цифрове значення кирілловськой — 9. Буква «З» в російському алфавіті позначає тверду дзвінку свистячу приголосну («погляд», «зуб»). На кінці слова і перед глухими приголосними їй відповідає у вимові глуха свистяча «с», наприклад «віз» [вос], «казка» [ськаська]. При написанні після «З» букв «ь», «я», «ю», «і», «е», «е» вона читається як м'яка свистяча, наприклад «лізь», «лізьте», «мерзну», «зима» і ін.
