Зія-орючи (Ziya Paşa) Абдул-Хамід Зія-бій (1825, Стамбул, — 1881), турецький поет, публіцист і громадський діяч епохи Танзімата. Очолював помірне крило суспільства «Нові османи». Разом з Намиком Кемалем видавав в Лондоні газету «Мухбір» і «Хюррієт». Один з авторів проекту турецької конституції (1876). Прагнув додати турецькій літературі народний характер, ратував за демократизацію мови, але в своїх віршах дотримувався традиційних форм. Окрім дивана «Стіхи Зія» (1881) і ще двох збірок віршів, що містять суфійські мотиви і раціоналістичні ідеї, написав «Книгу перемог», яка вважається зразком сатири в турецькій літературі, а також прозаїчні твори «Сон». Переклав турецькою мовою «Тартюфа» Ж. Б. Мольера, вигадування Ж. Ж. Руссо і Ж. Лафонтена.
Літ.: Смирнов Ст Д., Нарис історії турецької літератури, СП(Збори постанов) Би, 1891; Стамбулов Ст, Намик Кемаль, М., 1935; Hikmet I., Ziya-paşa (hayati ve eserleri), Ist., 1932.
