Зутіс Ян Якович [4(16) .8.1893, Калніні, нині Екабпілсський район, — 28.6.1962, Рига], радянський історик, академік АН(Академія наук) Латвійською РСР (1951), член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1953). Народився в сім'ї батрака. У 1924 закінчив факультет суспільних наук Московського університету. У 1940—49 працював в інституті історії АН(Академія наук) СРСР. З 1946 професор Латвійського державного університету і співробітник інституту історії АН(Академія наук) Латвійською РСР. Основні праці — «Політика царизму в Прибалтиці в першій половині XVIII в.» (1937), «Остзейський питання в XVIII в.» (1946; Державна премія СРСР, 1950) і ін. З. зібрав коштовний матеріал по господарській і політичній історії народів Прибалтики, розглядав історію Латвії у зв'язку з історією ін. прибалтійських народів, з історією російського і ін. народів Росії. З. вніс значний вклад до створення і розробки марксистської історіографії Прибалтики. Депутат Верховної Ради Латвійської РСР 3-го і 4-го скликань і член Президії Верховної Ради Латвійської РСР. Нагороджений орденом Леніна, 2 ін. орденами.
Літ.: Германцеві А. Бібліографія праць... Я, Я. Зутіса, «Вісті АН(Академія наук) Латвійською РСР», 1958 № 10; Я. Я. Зутіс, [Некролог], «Питання історії», 1962 №,10.
