Зубів Костянтин Олександрович [8(20) .9.1888, с. Базарний Сизган, нині Інзенського району області Ульяновськой, — 22.11.1956, Москва], російський радянський актор, режисер і педагог, народний артист СРСР (1949). Член КПРС з 1942. Вчився в Петербурзькому університеті, одночасно в Петербурзькому театральному училищі (педагог Ст Н. Давидов). У 1908 дебютував в ролі Алеши в спектаклі «Діти Ванюшина» Найденова. Працював в Самарі, Харкові і Києві, в московському театрі Корша і ін. У 1917 виступив як режисер. У 1921—1924 актор і режисер Першого Далекосхідного військово-революційного театру. У 1925—31 працював в московському Театрі Революції, де зіграв ряд характерних, гостро сатиричних ролей — Семен Рак («Повітряний пиріг» Ромашова), Кальман («Гоп-ля, ми живемо!» Толлера) і ін. У 1932—38 художній керівник московського Театру Ленсовета, поставив спектаклі — «Розгром» по Фадєєву, «Платон Кречет» Корнейчука (грав головну роль). З 1936 актор і режисер (з 1947 головний режисер) Малого театру. Творчість З. відрізняли психологічна глибина, інтелектуальність, яскрава театральність, він був блискучим майстром діалогу. Як режисер велику увагу приділяв розкриттю соціальної ідеї п'єси. Кращі режисерські роботи З.: «Євгенія Гранде» по Бальзаку (1939), «Варвари» Горького (1941, спільно с І. Я. Судаковим; грав роль Циганова), «Пігмаліон» Шоу (1943, грав роль Хиггинса), «3а тих, хто в море!» Лавренева (1947, спільно с В. І. Циганковим), «Російське питання» Симонова (1947; грав роль Макферсона), «Васса Железнова» (1952, спільно с Е. П. Веліховим), «Порт-Артур» Степанова і Попова (1953, спільно с П. А. Марковом; грав роль Стесселя); «Крила» Корнейчука (1955, спільно з Циганковим). З 1920 займався педагогічною діяльністю, з 1946 професор Театрального училища ним. М. С. Щепкина. Депутат Верховної Ради РРФСР 4-го скликання. Державна премія СРСР (1946, 1947, 1948, 1951). Нагороджений орденом Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
