Зуави (франц. zouaves, від араб.(арабський) зуауа — назву одну з кабільських племен в Алжірі), рід легкої піхоти у французьких колоніальних військах; формувалися з жителів Північної Африки і добровольців-французів, що проживали там же; з початку 20 ст — на основі військової повинності. Перші 2 батальйони З. були створені в Алжірі в 1830 для ведення колоніальної війни в Північній Африці. В середині 19 ст було сформовано 3, а потім 4 (1914) і 6 (1939) полків. З. брали участь в різних війнах, які вела Франція в 19—20 вв.(століття), в т.ч.(у тому числі) в Кримській війні 1853—56, у франко-пруській війні 1870—71, 1-й і 2-й світових війнах. Мали особливу форму (куртка, жилет, шаровари з широким поясом, феска або чалма). З. називалися також наймані стрілецькі частини в армії султанської Туреччини; на початку 20 ст було 1 бригада З.
Під час Польського повстання 1863—1864 в рядах повстанців існували загони зуавів (жуавов) смерті, що складалися із сміливців-смертників.
