Зразків Сергій Володимирович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Зразків Сергій Володимирович

Зразків Сергій Володимирович [р. 22.6(5.7) .1901, Москва], російський радянський театральний діяч, актор і режисер, народний артист СРСР (1954), Герою Соціалістичного Труда (1971). Син Ст Н. Образцова . У 1918—26 вчився на живописному факультеті Вищих художніх майстерень. У 1922—30 артист Музичної студії МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького)а (з 1926 — Музичний театр ним. Немировича-Данченко), у 1930—36 — МХАТ(Московський Художній академічний театр СРСР імені М. Горького) а 2-го, виконував острохарактерниє ролі. У 1920 вперше виступив з ляльками. До середини 30-х рр. стає популярним артистом естради. Виступає в пародійному жанрі «романси з ляльками». У 1931 очолив Державний центральний театр ляльок. Розробив теорію і методику цього театру, створив репертуар, виховав творчі кадри акторів і режисерів. Серед постановок для дітей: «Каштанка» Сперанського (1935), «По щучьему велінню» Тараховськой (1936), «Лампа Аладдіна» Гернет (1940), «Містер Твістер» Маршака (1961), «Тігрік-Петрік» Гернет (1965); для дорослих — «Ніч перед різдвом», «король-олень» Сперанського (1941, 1943), «Незвичайний концерт» (1946), «Чортова млин» і «Божественна комедія» Штока (1953, 1961), «Новосілля» (1970), «Говорить і показує Центральний театр ляльок» (1973). З 1956 О. працює також в кіно як сценарист і режисер. Серед фільмів: «Дивне поруч» (1962), «Кінокамера звинувачує» (1968), «Неймовірна правда» (1970), «Кому він потрібний, цей Васька!» (1973). Віце-президент Міжнародного союзу лялькарів (з 1957), президент Радянського центру цієї організації (з 1958). З 1935 (з перервами) веде педагогічну роботу (з 1973 професор). Державна премія СРСР (1946), Державна премія РРФСР ним. К. С. Станіславського (1967). Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.

  

Соч.: Актор з лялькою, М. — Л., 1938; Моя професія, М., 1950; Про те, що я побачив, взнав і зрозумів під час двох поїздок до Лондона, М., 1956; Естафета мистецтв, «Мистецтво кіно», 1966 № 1, 3, 7; 1967 № 3; 1968 № 6, 11; 1971 № 6.

  Літ.: Смирнова Н. І., Радянський театр ляльок. 1918—1932, М., 1963; її же, Театр Сергія Образцова [М., 1971].

С. В. Образцов з лялькою Тяпой.