Зорін Валеріан Олександрович [р. 1(14) .1.1902, Новочеркасськ], радянський дипломат, державний і партійний діяч. Член КПРС з 1922. Народився в сім'ї вчителя. У 1922—32 на керівній роботі в Московському міському комітеті і ЦК ВЛКСМ. У 1935 закінчив Вищий комуністичний інститут освіти. У 1935—41 на партійній і педагогічній роботі. У 1941—44 в апараті НКИД СРСР. У 1945—47 посол СРСР в Чехословакії. У 1947—55 заступник міністра закордонних справ СРСР, одночасно в 1952—53 постійний представник СРСР в Раді Безпеки ООН(Організація Об'єднаних Націй). У 1955—56 посол СРСР у ФРН(Федеральна Республіка Німеччини). У 1956—65 заступник міністр закордонних справ СРСР, одночасно в 1960—62 постійний представник СРСР при ООН(Організація Об'єднаних Націй) і представник СРСР в Раді Безпеки ООН(Організація Об'єднаних Націй). З 1965 посол СРСР у Франції. З 1971 посол по особливих дорученням при МЗС(Міністерство закордонних справ) СРСР. На 20-м-коді з'їзді КПРС вибраний кандидатом в члени ЦК, на 22-м-коді і 23-м-коді член ЦК КПРС. Нагороджений 3 орденами Леніна, 3 ін. орденами, а також медалями.
