Зоговіч (Зоговіћ) Радован (р. 19.8. 1907, село Машніце, Чорногорія), чорногорський поет. Будучи студентом університету в Ськопле (закінчив філософський факультет в 1933), брав участь в боротьбі проти монархо-фашистського режиму в Югославії. У 30-і рр. був редактором і співробітником прогресивних літературних журналів; як комуніст піддавався арештам. Активний учасник народно-визвольної боротьби 1941—45 і післявоєнного соціалістичного будівництва. З перших кроків поезію З. відрізняють громадянськість, протест проти несправедливого суспільного устрою. З кінця 30-х рр. вона звернена до революційних змін в світі, до їх гуманістичного сенсу. Лейтмотив поезії З. — пошуки і затвердження нових етичних цінностей людини-борця. У його вірші, що багато інструментує, органічно поєднуються ритми бойового маршу і проникливість поета-лірика. З. виступав також як прозаїк, публіцист, літературний критик. З великою любов'ю писав про Радянський Союз. Закономірне звернення З.-переводчика до творчості Ст Ст Маяковського, М. Горького, Л. М. Леонова.
Соч.: Пркосне строфі, Београд, 1947: Дошљаци. Пjécмe Алі Бінака, Београд, 1958; Артікулісана ріjek, Београд, 1965; Pejzaži i nešto se dešava, Beograd, 1968; Žilama za kamen, Titograd, 1969; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Уперті строфи, М., 1968.
