Зибелін Семен Герасимович [25.8 (5.9) .1735—26.4(8.5). 1802, Москва], перший російський професор медицини Московського університету, дійсний член Російської АН(Академія наук) (1784). У 1758 закінчив філософський факультет Московського університету, потім декілька місяців вчився при Російській АН(Академія наук) в Академічному університеті, керованому М. Ст Ломоносовим. У 1759 був посланий в Кенігсбергський, потім в Лейденський університети для вивчення медицини, після чого в Берліні займався практичною медициною, хімією і анатомією. Був лікаркою-енциклопедистом. З 1765 викладав теоретичну і практичну медицину на медичному факультеті Московського університету. Ввів на лекціях (які читав російською мовою, а не на латині, як було прийнято) демонстрації дослідів.
Послідовник М. Ст Ломоносова, З. розглядав питання будови організму і походження хвороб з матеріалістичної точки зору. Надавав велике значення у виникненні і розвитку хвороб впливу зовнішнього середовища, вважав, що причина ранньої смерті в «фізичному і політичному» джерелах. У 1771 З. — один з організаторів боротьби з епідемією чуми в Москві. Розробив важливі практичні заходи по боротьбі з віспою, лікуванню дитячих хвороб, гартуванню організму. Займався також літературною діяльністю.
Соч.: Ізбр. проїзв.(твір), М. 1954.
Літ.: Російський Д. М., 200 років медичного факультету Московського гос.(державний) університету — 1-го Московського медичного інституту, М., 1955.
