Землеустрій
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Землеустрій

Землеустрій в СРСР, система державних заходів, що включає організацію якнайповнішого, раціональнішого і ефективнішого використання землі, створення умов для підвищення культури землеробства, охорону земель, здійснення вирішень державних органів в області землекористування. З. проводиться в окремих з.-х.(сільськогосподарський) підприємствах, в сільському господарстві як галузі і у всьому народному господарстві. Непорушним фундаментом З. і всіх земельних буд в СРСР є державна соціалістична власність на землю, що затвердилася в результаті націоналізації землі. Завдання З. — охорона державної власності на землю, суспільних земель колгоспів і радгоспів від розкрадання, марнотратства і зміцнення соціалістичних земельних стосунків. Велике значення має наведення належного ладу в користуванні земельними угіддями в з.-х.(сільськогосподарський) підприємствах, чітке відмежування суспільних земель від присадибних ділянок, точний земельний облік. З. забезпечує систематичний контроль за правильністю використання землі. Дуже поважно ретельно вивчити природні і економічні умови владнуваної території, правильно вирішити питання про раціональні розміри землекористування знов організовуваних і усунути недоліки в землекористуванні існуючих господарств. При проведенні З. розробляють заходи щодо інтенсивнішого використання землі і поліпшенню якості угідь. Вміст З. на кожному етапі обумовлюється господарсько-політичними завданнями в розвитку сільського господарства і всього народного господарства. Сучасні завдання З. визначаються вирішеннями 22-го, 23-го і 24-го з'їздів КПРС, Березневого (1965) і Травневого (1966) пленумів ЦК КПРС і подальшими вирішеннями партії і уряду по сільському господарству. З. набуло комплексного характеру, високий інженерно-економічний рівень. При З. районів схильних до вітрової і водної ерозії грунтів, розробляється комплекс організаційно-господарських, агротехнічних, агролісомеліоративних і гідротехнічних заходів щодо водозбору, балочної для яру системи і т.д.

загрузка...

  З. проводиться відповідно до народно-господарського плану і планів розвитку конкретних соціалістичних підприємств. З. тісно пов'язано з організацією всього виробництва в господарстві, сприяє підвищенню культури землеробства впровадженню прогресивних форм організації праці, ефективному вживанню техніки, добрив. Раціональне З. неможливо без врахування економічних і природних умов районів і господарств. Перш за все вивчають розміри виробництва, спеціалізацію господарств і їх підрозділів, фінансові можливості, забезпеченість робочою силою і технікою, розташування населених пунктів і виробничих центрів, зв'язок з пунктами здачі з.-х.(сільськогосподарський) продукції і ін. економічними і культурними центрами. При проведенні З. необхідно прагнути, щоб витрати на будівництво, зроблені господарствами раніше, а також нові капітальні вкладення були використані найефективніше. Всі капітальні витрати обгрунтовують необхідними розрахунками.

  З. підрозділяється на 2 основних вигляду: міжгосподарське і внутрішньогосподарське, тісно між собою зв'язані. Міжгосподарське З. Проводітся у зв'язку з утворенням землекористувань колгоспів радгоспів і ін. з.-х.(сільськогосподарський) підприємств, організацій і установ; утворенням землекористувань промислових, будівельних, транспортних і ін. несільскогосподарських підприємств, організацій і установ; впорядкуванням існуючих землекористувань з усуненням черезполосиці і ін. незручностей в розташуванні земель; уточненням і зміною кордонів землекористувань на основі схем районного планування; виявленням нових земель для з.-х.(сільськогосподарський) і іншого народно-господарського освоєння; відведенням і вилученням земельних ділянок; встановленням і зміною міської межі, селищної межі і межі перспективних сільських населених пунктів. Міжгосподарське З. проводиться одночасно на території групи господарств, а інколи і цілого району, області, на основі схем районного планування.

  Для будівництва промислових об'єктів, доріг, ліній електропередач і ін. несільскогосподарських потреб в першу черга відводяться землі, непридатні для сільського господарства, або з.-х.(сільськогосподарський) угіддя гіршої якості. Відведення із з.-х.(сільськогосподарський) угідь земель колгоспів і радгоспів виробляється у встановленому законом порядку.

  Внутрішньогосподарське З. проводять у межах окремих з.-х.(сільськогосподарський) підприємств в ув'язці з суміжними господарствами на основі державного планового завдання, перспективного плану розвитку господарства і організаційно-господарського плану. Внутрішньогосподарське З. носить комплексний характер, що відображає питання підвищення інтенсивності використання землі, боротьби з ерозією грунтів, меліорації, водопостачання, дорожнього будівництва, планування сільських населених пунктів і др.; охоплює всі види з.-х.(сільськогосподарський) угідь. Основними землекористувачами на землях з.-х.(сільськогосподарський) призначення є колгоспи і радгоспи. З. проводять з врахуванням їх соціально-економічних і організаційно-виробничих особливостей. Внутрішньогосподарське З. включає ряд взаємозв'язаних складових частин.

  З. у колгоспах починають із складання проекту, в якому передбачають розміщення населених пунктів, масивів бригад і виробничих центрів. При цьому визначають перспективні населені пункти, уточнюють кількість і розміри виробничих бригад, розподіляють земельні угіддя між бригадами визначають види і кількість виробничих центрів, місце розташування загальногосподарських дворів, тваринницьких ферм і т.п. У радгоспах складовою частиною З. є розміщення відділень і господарських центрів. При цьому визначають розміри і кількість відділень (ферм); місце розташування центральної садиби і садиб відділенні; розподіл території між відділеннями. Розміщення населених пунктів і виробничих підрозділів колгоспів і радгоспів повинне створювати умови для кращої організації виробництва і правильного керівництва ним при найменших витратах на будівництво, устаткування і благоустрій, для найменших щорічних витрат виробництва, а також для кращого культурно-побутового обслуговування населення.

  Для економічного обгрунтування розміщення доріг розраховують капіталовкладення на будівництво доріг і дорожніх споруд, щорічні транспортні витрати, термін окупності капіталовкладень.

  Організація з.-х.(сільськогосподарський) угідь і сівозмін включає встановлення складу і співвідношення з.-х.(сільськогосподарський) угідь, типів, видів, кількості і площ сівозмін; обгрунтування проектованої трансформації угідь і розробку заходів щодо їх поліпшення; раціональне розміщення з.-х.(сільськогосподарський) угідь і сівозмін. Все це повинно забезпечити створення умов для успішного розвитку всіх галузей господарства в відповідності з перспективним планом; найбільш раціональне використання землі, техніку, кращу організацію виробничих процесів, здобуття максимальної кількості продукції на кожних 100 га з.-х. угідь при найменших витратах на одиницю продукції. Організація території сівозмін полягає в погодженому розміщенні полів, бригадних ділянок, польових станів, захисних лісових насаджень, польових доріг, водних споруд. При цьому враховують: рельєф місцевості, грунтовий покрив, еродірованность грунтів, напрям шкідливих вітрів, конфігурацію, равновелікость полів і ін. Організація території садів і виноградників включає розміщення порід і сортів плодових насаджень, кварталів і бригадних ділянок, захисних лісових насаджень, підсобних господарських центрів, дорожньої мережі, водних споруд і зрошувальної мережі. Організація території пасовищ включає розміщення гуртових і отарних ділянок, введення пастбіщеоборотов розбиття на загороди чергового підбурювання, розміщення літніх таборів, ськотопрогонов, споруд для пасовищного водопостачання, розробку заходів щодо поліпшення пасовищ і т.д. Організація території сенокосов— це введення сенокосооборотов, розміщення бригадних ділянок і дорожньої мережі. Залежно від конкретних природних і економічних умов господарств не завжди потрібні всі перераховані складові частини З.

  Встановлена в порядку З. внутрішньогосподарська організація території обов'язкова для колгоспів, радгоспів і ін. з.-х.(сільськогосподарський) підприємств. Див. схему 3. радгоспу «Гігант» Ростовської області.

  Землевпоряджувальні роботи здійснюються земельними органами. Інженерні кадри землевпорядників готує Московський інститут інженерів землеустрою, землевпоряджувальні факультети з.-х.(сільськогосподарський) вузів, а техніків-землевпорядників — землевпоряджувальні технікуми і землевпоряджувальні відділення з.-х.(сільськогосподарський) технікумів.

  Літ.: Історія земельних стосунків і землеустрою, під ред. І. Ст Бочкова, М., 1956; Землевпоряджувальне проектування, під ред. С. А. Удачина, 5 видавництво, М., 1969; Удачин С. А., Наукові основи землеустрою, М., 1965; Буріхин Н. Н., Первова Е. Н., Цфасман Я. М., Економічне обгрунтування землеустрою колгоспів нечорноземної зони РРФСР, М. 1967.

  С. А. Удачин.

Схема внутрішньогосподарського землеустрою радгоспу «Гігант».