Землепроходці, російські люди, подорожі яких в 16—17 вв.(століття) привели до найбільших географічних відкриттів в Сибіру, на Далекому Сході і в тих, що омивають їх морських прибережних водах. У більшості це були, торгівельних і «промислових» (що займаються промислами, переважно хутровими) люди «служивих» (козаки різних рангів). Багато З. були одночасно і мореплавцями («мореплавцями»), т.к. путешествовалі не лише по суші і річкам, але і по морям (недалеко від берегів). В результаті їх діяльності, що підтримуваної і частково направляється російським урядом і місцевою сибірською адміністрацією, значна частина Західного Сибіру ка Єнісею була до початку 17 ст в найзагальніших межах обстежена і приєднана до Російської держави. У 1610 К. Курочкин дав перший опис Єнісею і прилеглих до нього районів. У 1633—34 З. на чолі з
І. Ребровим, просуваючись далі до Ст, вийшли по р. Лене до Льодовитому океану, а в 1648 Попів (Ф. Алексєєв) і Семена Дежнев зробили своє історичне плавання довкола півострова Чукотка, фактично відкривши протоку, що відокремлює Північно-східну Азію від північно-західної частини Північної Америки. І. Моськвітін першим з європейців вийшов в 1639 до моря Охотському і плавав уздовж його побережжя. У 1643—46 В. Д. Поярков і в 1649—52 Е. П. Хабаров здійснили походи на Амур і в Приамур'ї. У результаті всіх подорожей землепроходців в 1-ій половині 17 ст були пройдени і до деякої міри вивчені обширні території Східного Сибіру і Далекого Сходу, відкриті озеро Байкал і крупні річки, по яких З. спускалися в Північний Льодовитий океан. Плаваючи між їх гирлами, З. в різний час і в різній послідовності прошлі по частинах всі ділянки Північної морської дороги (в т.ч. обійшли морем півострів Таймир). У 2-ій половині 17 ст була відкрита Камчатка, вперше описана В. Атласовим в результаті походу 1697—99; значно розширені відомості про Чукотку. Учасники подорожей складали безліч «креслень» і описів («ськасок») природи і населення відвіданих місць, а за даними розпитів — і прилеглих до них областей.
Літ.: Лебедев Д. М., Географія в Росії XVII століття (допетровськой епохи), М. — Л., 1949; Відкриття російських землепроходців і полярних мореплавців XVII століття на північному сході Азії. Сб. документів, М., 1951; Лебедев Д. М., Есаков Ст А., Росіяни географічні відкриття і дослідження з давніх часів до 1917 року, М., 1971.
