Зельін Костянтин Костянтинович [р. 13(25) .3.1892, Москва], радянський історик античності, доктор історичних наук (1963). У 1916 закінчив історико-філологічний факультет Московського університету. У 1934—55 доцент історичного факультету МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова), в 1932—37 старший науковий співробітник Державної академії історії матеріальної культури (ГАЇМК), в 1937—41 і в 1950—68 старший науковий співробітник інституту історії АН(Академія наук) СРСР, з 1968 науковий консультант інституту загальної історії; з 1966 заступник головного редактора журналу «Вісник древньої історії». Основні роботи присвячені проблемам економічної структури і соціально-політичної історії стародавнього світу і проблемам античної культури, джерелознавства, історіографії. Один з основних напрямів його досліджень — історія еллінізму, який З. розглядає не як соціологічну категорію (етап розвитку рабовласницької формації), а як конкретно-історичний період в історії країн Східного Середземномор'я.
Соч.: Дослідження по історії земельних стосунків в Єгипті еллінізму II—I вв.(століття) до н.е.(наша ера), М., 1960; Боротьба політичних угрупувань в Аттіці в VI ст до н.е.(наша ера), М., 1964; Форми залежності в Східному Середземномор'ї в період еллінізму, М., 1969 (спільно с М. До. Трофімової).
Літ.: До 70-ліття До. До. Зельіна, «Вісник древньої історії», 1962 № 2, с. 122—25.
