Зведення законів Російської Імперії (СЗ), збори чинних законодавчих актів, розташованих в тематичному порядку, 1-е видавництво 1832 і подальші видавництво 1842, 1857 складалися з 15 тт. [т. 1 — Основні державні закони, т. 3 — Статути про службу цивільної, т. 9 — Закони про стани (станах), т. 15 — Укладення про покарання]. Між виданнями СЗ(Збори законів) виходили щорічні і звідні (за декілька років) продовження СЗ(Збори законів) з вказівкою на скасовані і змінені статті. Після 1857 СЗ(Збори законів) повністю не перевидавався, виходили лише окремі томи (т.з. неповні видавництвом СЗ(Збори законів)). У неповне видавництво 1892 був доданий 16-ою том (Судові статути). У СЗ(Збори законів) не входили військові і військово-морські закони, закони про деякі національні околиці (були спеціальні відомчі і місцеві СЗ(Збори законів)), а також частково закони по відомству імператорського двору, закордонним справам і православному віросповіданню. Громіздкість видання СЗ(Збори законів), рідкі перевибрання невеликими накладами викликали з кінця 19 ст появу т.з. неофіційних видань СЗ(Збори законів). Найкраще неофіційне видання — в 4 книгах (СПБ, 1913). Після падіння самодержавства в 1917 деяких законодавчих матеріалів, що містилися в СЗ(Збори законів), піддалися переробці, але основна маса статей залишилася без змін і діяла до Жовтневої революції 1917.
