Зважування, визначення маси тіл за допомогою вагів. Висока точність при Ст досягається обліком всіх можливих погрішностей вагів, гирь, вживаного методу Ст, а також погрішностей, обумовлених впливом зовнішніх умов (дією аеростатичних, електричних і магнітних сил, коливаннями температури і вологості повітря і ін.). Межі допустимих погрішностей вагів різних типів і гирь приведені в статтях Веси і Гирі . При Ст, що не вимагає високої точності, коли не враховується вплив аеростатичних і ін. сил, зазвичай користуються методом прямого зважування: маса тіла приймається рівній сумі алгебри мас гирь, що врівноважують тіло, і свідчень відлікового пристрою вагів. В цьому випадку в результат Ст на равноплечних вагах повністю входить погрішність із-за неравноплечності коромисла. Вища точність при прямому Ст досягається на одинплічних вагах, що виключають цю погрішність, оскільки зважуване тіло і гирі, що знімаються для його урівноваження, знаходяться на одному і тому ж плечі коромисла. Для виключення погрішностей із-за неравноплечності коромисла при Ст на равноплечних вагах застосовують так звані методи точного зважування.
Метод заміщення (метод Борда) полягає в тому, що після урівноваження тіла тарним вантажем (обрізаннями металу, дробом і тому подібне), поміщеним на іншому плечі коромисла, тіло знімають з вагів і на його місце поміщають гирі в такій кількості, щоб привести ваги у вихідне положення рівноваги. Масу зважуваного тіла визначають по масі гирь і по свідченню вагів, відповідному неврівноваженій гирями частині маси.
В методі Д. І. Менделєєва на одну з чашок поміщають гирі в кількості, відповідній граничному навантаженню вагів, а на іншу чашку — тарний вантаж, що врівноважує гирі. Зважуване тіло поміщають на чашку з гирями, знімаючи при цьому стільки гирь, щоб ваги прийшли в положення, близьке до вихідного положення рівноваги. Масу зважуваного тіла визначають по масі знятих гирь і по свідченню вагів.
Метод подвійного зважування (метод Гауса) полягає в повторному прямому Ст після перестановки тіла і гирь з однієї чашки вагів на іншу. Маса тіла М-коду = 1 / 2 (M 1 + M 2 ) , де M 1 і M 2 — результати два прямих В. По точності всі три методи рівноцінні. Вибір методу залежить від конструкції вагів і умов В. На вагах будь-якого типа Ст може бути здійснено лише з обмеженою точністю, оскільки ваги і гирі завжди мають погрішності, увязнені у визначених межах. Так, на вагах, що володіють погрішністю 0,1%, неможливо зважити тіло з меншою погрішністю. При особливо точних Ст не лише застосовують методи точного Ст, але і враховують погрішності гирь. Для спрощення оцінки погрішності, обумовленої впливом аеростатичних сил, що виникають із-за нерівності об'ємів зважуваного тіла і гирь (див. Архімеда закон ), для всіх гирь, за винятком еталонних, приймають умовну щільність матеріалу, рівну 8,0·10 3 кг/м-коду 3 (незалежно від того, з якого матеріалу вони виготовлені). На мал. графічно показана досягнута точність зважувань в різних галузях науки, техніки і народного господарства.
Літ.: Рудо Н. М., Лабораторні ваги і точне зважування, М., 1963; Смирнова Н. А., Одиниці вимірів маси і ваги в Міжнародній системі одиниць, М. 1966.
